Шиїтаке

І так поїхали. На сході цей гриб широко використовується, як і в кулінарії, через свої смакові якості, так і в нетрадиційній медицині. Уже мабуть традиційно, напишу коротко про його властивості. А нижче більш детально поділюся інформацією, яку дбайливо зібрав для Вас на Інтеренет просторах. 

Біохімічний склад грибів шиітаке – це унікальний і збалансований самою природою набір вітамінів, амінокислот, клітковини, полісахаридів, мікро- і макроелементів, тому даний продукт має такі корисні властивості:

Приймати 2-3 грами на день. За пів голини до їди. Тривалість прийому 4-6 тижнів. Рекомендовано до прийому дорослим і дітям від 14 років. Не рекомендовано для прийому вагітним і людям з індивідуальною непереносимістю, а також людям з Бронхіальною Астмою!

Названий японським словом сіїтаке. Шиїтаке - японська назва, утворене від слів take - «гриб» і shii - вид каштанового дерева (Castanopsis cuspidata), на якому зазвичай зростає гриб в Японії. Використовується в японській, китайській, корейській,  тайській та в’єтнамській кухнях,як смачний делікатесний гриб або приправа. Запах в нього насичений грибний, чимось схожий і нагадує наш Білий гриб. До наших країв гриб по тихеньку починає добиратися і знаходить своїх прихильників, як в плані кулінарії так і плані нетрадиційної медицини (Фунготерапія). В традиційних суспільствах Сходу його використовували з давних давен також як медичний препарат. Інші назви — чорний гриб, дубовий гриб, зимовий гриб, імператорський гриб, еліксир життя.

Шиітаке можна по праву назвати одним з найцікавіших і незвичайних грибів, який використовується не тільки в кулінарних, але і лікувальних, а також косметичних цілях. 

Протягом тисячоліть Шіїтаке відомий в Японії і Китаї як продукт, що представляє живильну і медичну цінність. Згідно з архівами, в 199 році н.е. місцеве плем'я Кіусуіузапропонувало японському імператорові Чуай гриб шиітаке як універсальний лікувальний засіб. У Китаї за часів династії Мінь (1368-1644), шиітаке був офіційно визнаний в якості цілющого продукту і члени японського імператорського двору вважали його засобом для довголіття і пильно охороняли ділянки, на яких росли гриби, від сторонніх очей. З історії відомо, що імператори Китаю брали відвари з шиітаке в великих кількостях, щоб уповільнити початок старіння. Сьогодні шиітаке займає почесне місце в Китайській Народній Медицині. В Японії, як і в Китаї, де протягом багатьох століть кращі продукти були прерогативою королівської сім'ї, шиітаке назвали «королем» або «монархом грибів», віддаючи, таким чином, данину чудовим лікарським якостям цього гриба.

Репутації шиітаке як високоцінного лікарського гриба сприяв британський ботанік Маілз Джозеф Берклі (1803-1889). Він описав його, дав офіційну назву Lentinusedodes (лат. Edodes - їстівний) і вивчав його лікарські властивості.

У Китаї шиітаке вирощується з XII століття. Сьогодні існують надійні методи, які дозволяють вирощувати шиітаке в промислових умовах. Шиітаке культивується двома способами: в першому випадку, коли потрібно виростити гриб для харчової індустрії, використовуються збагачені деревна тирса або рисова лушпиння, а для медичної промисловості застосовується традиційний повільний метод отримання високоякісної сировини для ліків - щеплення колод твердого дерева. У минулому методи культивування шиітаке були трудомісткими і відрізнялися непостійними результатами. В основному вони полягали в натирання самим грибом надрізів, зроблених на колодах. У 1940 році професор Кіотського університету Кісак Морі винайшов новий метод вирощування гриба, що дозволяє відтворити дикий шиітаке зі збереженням всіх його цілющих властивостей. Міцелій гриба містився в отвори колоди, після чого запечатує воском. По колоді наносили сильні удари палицею для кращого проникнення міцелію в деревину. Через рік-два, при відповідній температурі і вологості, можна було збирати урожай грибів два рази в рік.

У XIV столітті, знаменитий китайський лікар Ву Руї писав про користь шиітаке при лікуванні різних форм злоякісних новоутворень. Цей факт був використаний для початку фундаментальних досліджень властивостей шиітаке в 1969 р д-ром Тетсуро Ікекава в Університеті Пурдуе в Токіо - японський еквівалент Національного Онкологічного Інституту США. Виявивши велику протипухлинну активність, Ікекава виділив активний протипухлинний компонент - невідоме досі речовина - полісахарид, який він назвав «Лентинан», від латинської назви гриба «Lentinus». З моменту відкриття Ікекави, в лабораторіях багатьох країн проводилося безліч наукових досліджень, в лікарнях велися клінічні випробування, в результаті чого на сьогоднішній момент є величезна кількість наукових публікацій про шиітаке. В Японії Лентинан схвалений в якості офіційного лікарського препарату, що використовується при лікуванні злоякісних пухлин. З його допомогою доктора підтримують імунну функцію у ракових хворих під час хіміотерапії та опромінення, тому що жоден хіміопрепарат не має великої ефективності без лентинана. У Китаї фармацевтична промисловість також давно випускає екстракт з Шиитаке для лікування ракових захворювань різної локалізації.

Гриби шиїтаке – це їстівні смачні деревні гриби роду Лентінула, батьківщиною яких є Китай. Вище ми дізналися, що ці грибочки легко піддаються культивації. Тому в більшості країн світу їх вирощують. Це одні із самих вирощуваних їстівних деревних грибів роду Лентінула. Сама технологія є простою і вже стандартною. Для тих хто хоть чуть чуть знайомий з грибочками, воно не здасться важким.

Сушені шиїтаке та препарати з них мають величезну кількість природних вітамінів і мінеральних речовин.

Регулярне вживання цих грибів у їжу сприяє зниженню рівня глюкози в крові хворих на цукровий діабет!!! 

У профілактичних цілях, щоб уникнути появи виразки шлунка і для зміцнення імунітету рекомендується приймати порошок з сухих грибів. Користь грибів шиітаке для здоров’я дуже різноманітна, вони мають благотворний вплив практично на всі системи організму, їх я зазначив в самому верху)

Крім медицини, корисні властивості сушених шиітаке знайшли своє застосування і в області косметології. Екстракт цього гриба, застосовуваний в косметичних засобах, володіє ефектом омолодження шкіри. Вперше китайські гриби в косметичних цілях почали використовувати японські гейші. Вони використовували даний продукт для приготування омолоджуючих масок, які відмінно матували шкіру обличчя, розгладжували дрібні зморшки, робили її сяючою і пружною. Багато відомих косметичних компаній випускають на основі витяжки грибів шиітаке цілі серії кремів, лосьйонів, тоніків і інших косметичних засобів. Китайці стверджують, що ці гриби є справжнім еліксиром довголіття! 

Так як гриб широко використовується в кулінарії, думаю не буде лишнім вказати калорійність, харчову цінність і хімічний склад. Раз вже найшов таку цінну інформацію, гріх не написати.

У 100 грамах сухого продукту міститься близько 28 – 35 ккалорій.

вітамін В1 (тіамін), калій, вітамін В2 (рибофлавін), кальцій, вітамін В4 (холін), магній вітамін В5 (пантотенова кислота), натрій, вітамін В6 (піридоксин), фосфор, вітамін В9 (фолати), залізо, вітамін С (аскорбінова кислота), марганець, вітамін D (кальциферол), мідь, ергокальциферол, селен, вітамін РР (нікотинова кислота), цинк, кампестерол, моно- і дисахариди (цукру).

Нижче багато складних назв, хто не експерт, може промотати) До складу грибів шиітаке входять незамінні (аргінін, фенілаланін, валін, триптофан, гістидин, треонін, ізолейцин, метіонін, лейцин, лізин) і замінні (аланін, цистеїн, аспарагінова кислота, тирозин, гліцин, серин, пролін, глутамінова кислота) амінокислоти, насичені жирні кислоти (капріновая, стеаринова, лауриновая, пальмітинова, міристинова), мононенасичені жирні кислоти (пальмітолеіновая, ерукова, олеїнова), поліненасичені жирні кислоти (лінолева, омега-6 жирні кислоти, омега-3 жирні кислоти, ліноленова). 

Шиїтаке володіють антивірусними і протизапальними властивостями. Вони містять у своєму складі полісахариди, які позитивновпливають на синтез інтерферону, завдяки чому рівень стійкості організму до інфекційних захворювань помітно підвищується, а імунітет зміцнюється. Тому на Сході даний гриб часто порівнюють з женьшенем. 

У країнах Азії шиітаке активно використовують для лікування цукрового діабету, так як в своєму складі він містить ерітаденін. Китайський гриб має низький глікемічний індекс, тому не впливає на рівень цукру в крові і не сприяє його раптовим і різким стрибкам. Він сприяє природному виробленні інсуліну, тому повинен бути присутнім в раціоні людей, які страждають на цукровий діабет. 

За допомогою шиїтаке китайці успішно лікують і певні захворювання нервової системи. Регулярне вживання імператорських грибів знижує ризик розвитку інфарктів, інсультів, артеріальної гіпертензії, сприяє лікуванню захворювань дихальної системи і шкіри, гепатитів, артритів, серцево-судинних захворювань. Шиїтаке допомагає організму боротися і з виразкою шлунку і синдромом хронічної втоми. Він позитивно впливає на настрій людей і допомагає позбутися від депресії. У китайському грибі містяться вірусоподібні частки (лінгін, лінгала), які допомагають людському організму боротися з бактеріальними захворюваннями (кокова флора, бронхіт, туберкульоз), вірусами (грип, поліомієліт, віспа, ВІЛ) і грибками (кандидоз і т.д.). Гриби шиітаке містять в своєму складі речовини, які нормалізують роботу передміхурової залози і є прекрасним засобом для боротьби з імпотенцією і простатитом у чоловіків. У тих представників сильної статі, які регулярно вживають ці гриби, рідше виникають проблеми з простатою. 

Поки вчені не можуть дати точну відповідь на це важливе питання, тому що всі дослідження проводилися тільки на лабораторних тваринах. Але фахівці, що працюють і досліджують даний гриб, не заперечують той факт, що в боротьбі з онкологічними захворюваннями гриби шиїтаке мають великий медичний потенціал. У своєму складі даний продукт містить лентинан, який є полисахаридом і сприяє підвищенню рівня опірності організму пухлин і інфекцій. Цей полісахарид не тільки є імунно стимулятором і відмінною профілактикою виникнення злоякісних і доброякісних пухлин, але і уповільнює розвиток і зростання вже існуючих ракових клітин. 

Поки американці і європейці продовжують досліджувати це питання, в деяких азіатських країнах (Китай, Сінгапур, Японія, Корея, В’єтнам) і Індії гриб шиітаке активно використовується для боротьби з раком. У цих країнах офіційна медицина визнає лікувальні властивості шиїтаке і схвалює розроблену протипухлинну грибну методику (Прогма). У країнах Азії і Індії для боротьби з онкологічними захворюваннями використовуються тільки екстракти шиітаке, тому що концентрація корисних речовин в них, на відміну від спиртових настоянок та порошків, в кілька разів вище.